Китайський ринок приносить провідним світовим автовиробникам значну частку прибутку

Торгові бар'єри і нові регуляторні правила, що вводяться Пекіном майже щомісяця, незважаючи на постійне невдоволення найбільших світових автовиробників, не заважають останнім отримувати саме в Китаї більшу частину прибутків від продажів своєї продукції на світовому автомобільному ринку.

Як показують статистичні дані, більшість великих автовиробників отримують в Китаї, як мінімум, чверть свого прибутку, що набагато більше, ніж частка проданих там автомобілів. Так, в 2016 році китайський ринок приніс Фольксвагену 41 відсоток, Дженерал Моторс - 39 відсотків, Ауді - 32 відсотки, Форду - 24 відсотки прибутку, отриманої від продажу автомобілів по всьому світу.

І це незважаючи на те, що заходи, що вживаються китайським урядом для захисту вітчизняних автовиробників, дуже жорсткі. Зокрема, ставка податку на імпорт автомобілів становить 25 відсотків.

Уникнути сплати цього податку можна абсолютно офіційно, виробляючи свою продукцію в Китаї, але для цього необхідно створювати спільні з місцевими державними компаніями підприємства, в яких не менш як 50 відсотків корпоративних прав має належати резиденту Китаю. У відповідь на постійні вимоги політиків з Берліна і Вашингтона про скасування або пом'якшення такого обмеження Пекін пообіцяв повністю скасувати 50-відсоткове обмеження.

А ось самі автовиробники, схоже, не дуже поділяють стурбованість політиків, які печуться про них. Як заявив Джим Макгрегор, керівник пекінського представництва консалтингової компанії APCO Worldwide, «вони не хочуть розгойдувати човен - тут вони роблять занадто великі гроші». Цілком очевидно, що 50 відсотків прибутку від спільних підприємств, які осідають на рахунках місцевих партнерів, з лишком окупаються для іноземців ліцензуванням, роялті, а також високо прибутковими продажами комплектуючих для спільних підприємств і запасних частин на місцевому ринку. Неможливо не враховувати в цій ситуації і найвищі темпи зростання автомобільного ринку Китаю.

Так за перше півріччя поточного року обсяги продажів BMW на ринку США знизилися на 4 відсотки, на європейському ринку зросли на 2,2 відсотка, а зростання обсягів на китайському ринку склало 18,4 відсотка, що забезпечило для компанії загальне зростання продажів на 5 відсотків. За сім місяців цього року в Китаї було продано 341 267 мерседесів, що майже в два рази більше, ніж було продано в США. Фольксваген в 2016 році отримав від роботи своїх спільних з китайськими компаніями підприємств 3,5 мільярда євро, що набагато перевищує прибуток від усіх інших видів його діяльності на території Китаю.

Арндт Еллінгхорст, аналітик компанії Evercore, вважає, що частка прибутку провідних німецьких брендів від продажів в Китаї автомобілів преміум-класу в два рази перевищує частку від їхніх продажів у всьому іншому світі.

Так, Ауді продає в Китаї 31 відсоток своєї продукції цього класу, виробленої всіма своїми підприємствами, включаючи спільні з  китайцями, і отримує при цьому 56 відсотків сумарного прибутку від продажів по всьому світу.

Ось вже дійсно, не має сенсу особливо старатися в розгойдуванні човна. Однак невдоволення є.

Згідно з опитуванням, опублікованим Європейської торговою палатою в Китаї, 52 відсотки опитаних керівників вважають, що місцеві автовиробники отримали пільговий режим у порівнянні з іноземними конкурентами. Одним із прикладів цього були дані про відкликання автомобілів з несправностями: на іноземні бренди доводилося 99 відсотків відкликань автомобілів, ініційованих в минулому році Головним управлінням контролю над якістю і карантином Китаю, тоді як вони складали 60 відсотків автомобілів, проданих в Китаї протягом того ж періоду. Європейська торгова палата в Китаї також відзначала в березневій доповіді, що правила виробництва електромобілів можуть змусити іноземних автовиробників поділитися технологіями з місцевими партнерами, які можна було б, грубо кажучи, вкрасти. Проте, надприбутки на даний момент полегшують біль від такої ситуації.

Згадуваний вище Робін Чжу вважає, що «вони заробляють тут багато грошей, тому потрібно дружити з урядом, щоб залишатися на цьому ринку. І, крім того, є невелика надія на поступки уряду, яке, як видається, готове до цього».